Клады НКВД или что лежит в нашей земле
Фантастичні знахідки із скарбів різного часу можна побачити в Національному музеї історії України на виставці "Барвистий світ прикрас".
...Вони обрали місце під липкою на цвинтарі. Їх було шестеро. Копали могилу для сьомого. Вони - то звичайні лебединські бомжі. Коли з-під лопати посипалося золото, про сьомого на якийсь час забули.
Поділили на шістьох. Наступного ранку один пішов купувати самогонку. На золоту ніколаєвську десятирубльовку. Незабаром "загребли" всіх.
Саме так у 1996-му році у Лебедині Сумської області знайшли скарб, в якому знаходилося близькj 3 000 різних предметів із золота та срібла: персні, обручки, хрести, годинники, монети.
Монет, пізніших за 1921 рік, у скарбі не було. Отже, скарб той заховали саме у 20-х. А за якійсь час хтось з старожилів розповів його історію: два чекісти, експропріюючи експропрійоване, вирішили ті кілька кілограмів золота і срібла приховати від радянської держави.
Власне, один із них і сховав коштовності. І вирішив нічого напарнику не говорити. Той обурився і колегу пристрелив.
Доля вбивці достеменно не відома. А скарб пролежав у землі аж до повного розвалу тієї самої радянської держави.
Цю історію розповіла журналісту "Історичної Правди" Олександру Зінченку Марина Стрельник - завідувач сектором Національного Музею історії України та один із авторів виставки "Барвистий світ прикрас".
Але скарби НКВД - не єдині експонати виставки. Спроба показати історію ювелірного мистецтва перетворилася на відбиток усієї нашої історії, у всіх її мислимих проявах і барвах.
Залишки розбитого горщика, годинник, що зупинився десь у 1921-му, хрести і обручки. Цей натюрморт міг би символізувати час, що зупинився. І водночас вітчизняну історію, котра застигла у золоті, сріблі, міді, кістці і глині тих прикрас
Обручки - символи людських доль. Їх, напевно, чекісти конфіскували у сотень людей.Однак виставка не присвячена спеціально коштовностям ЧК-ГПУ-НКВД. Тут представлені речі з різних регіонів і тисячоліть
У сусідній вітрині розсипані дукачі. У скарбі їх було майже півтисячі. Цей скарб - з села Каратиш на Київщині - був захований на початку 1930-х. Такий собі привіт з часів колективізації
На Полтавщині, в Лелюхівці знайшли років так на 250 старший скарб - 13 ґудзиків (оці кулясті штуки на фото) і трохи монет із коштовних металів. Майно ховали від якогось татарського набігу? Чи шляхта від козаків? Чи козаки від шляхти?
Лунниці, зернені прикраси, шийні гривні, срібні браслети-наручі із казковими сюжетами, золоті рясни і колти з фантастичними птахами - то вітання Княжої доби

Велике переселення народів залишило свій слід у вигляді такого собі косоокого Леніна десь так 4-7-го століть: "Віпною дорогою йдете, товариші гунни!"

Такої життєстверджуючої форми підвіски були популярні у Криму на початку нашої ери

Приблизно в той же час у теперішніх причорноморських степах радість їхніх мешканців викликали підвіски у вигляді коней - навряд чи треба пояснювати чому

Сармати могли собі дозволити намиста з імпортного єгипетського фаянсу, агатів і халцедону..

...а також сарматам подобалися масивні золоті персні. Все як тепер

Намиста - то взагалі, здається, найулюбленіша прикраса усіх часів та народів. Ці знайдено в Ольвії - грецькій колонії на Дніпрово-Бузькому лимані

Цим намистинкам з Ольвії - дві з половиною тисяч років. Пройде іще півтисячоліття, допоки народиться Христос!

Найдавнішій з прикрас на виставці - 15 000 років. Цей браслет зробила людина Кам'яної доби - епохи настільки імлистої, що навіть історією назвати цей час язик не повертається

Виставка працює з 10:00 до 17:30. Національний музей історії України знаходиться у Києві, на вулиці Володимирській, 2
Источник: istpravda.com.ua